Відродження музею
На базі спеціальності «Образотворче мистецтво» налагоджено роботу декількох музеїв, але найбільш приваблює музей декоративно-прикладного мистецтва. В ньому експонуються зразки народно-побутової культури волинян та сучасні твори виконані різними техніками на основі традиційних зразків. Курсові, екзаменаційні, дипломні і поточні роботи випускників презентують Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського й створюють творчу, емоційну атмосферу для відвідувачів закладу. Музей має два відділи. «Традиції і сучасність» - роботи студентів, виконані під керівництвом викладачів. «Сигма» - етнографічна колекція автентичних творів народного мистецтва. Презентації виставок та екскурсії в музеї проводить голова предметної циклової комісії викладачів образотворчого мистецтва та окремих методик – Леся Мартинюк.
З 1999 року працювала викладачем декоративно-прикладного мистецтва. Разом з колегами Олександром Дядіо та Валерієм Щуруком, які теж читали ДПМ, дбала про поповнення художнього фонду спеціальності поточними виробами студентів. Керуючи курсовими, дипломними (15 студентів за один навчальний рік) записувала облікову книгу фонду, організовувала виставки, проводила екскурсії.
Тому вважаю себе незмінним організатором і керівником музею. Адже пізніше на мою долю випало налагодити роботу саме цього музею, яка потужно розгорнулася у 2014 році. Ідея реконструювати приміщення підсобних кімнат для музею належить директору коледжу Миколі Савельєву. За його ініціативи та підтримки відбувся ремонт коридору та приміщень, відведених для музейного фонду. Художнім оформленням займалася особисто. Разом з студентами 2016 року випуску (Юрчук Андрій, Шилінговський Володимир, Кобець Максим, Федорук Максим) в яких була керівником групи, працювали на даному об’єкті під час власної відпустки та літніх канікул з 20.08.2014 року по 29.08.2014 року. Зберігали музейні цінностей на дому в період ремонту (Смірнова Крістіна, Хоружик Світлана, Бабійчук Руслана, Троцюк Василина, Мельничук Наталія, Гаган Ольга)
Однією з найцікавіших та вартих уваги є етнографічна збірка. Недаремно з дружнім візитом до коледжу приїжджала експедиція наукових співробітників Волинського краєзнавчого музею. Пані Людмила Мірошниченко-Гусак відмітила високою оцінкою як роботу музею так і цінність окремих зразків, що зберігаються тут. Але потрібно зауважити, що колекція, зібраних речей на кафедрі під час етнографічної практики студентами на протязі багатьох попередніх років діяльності додаткової кваліфікації «Керівник гуртка ДПМ» на даний момент була втрачена. Шкода, що мої сімейні реліквії, подаровані коледжу (чоловічий сардак з натурального сукна ручної роботи та підлітковий лейбик з натуральної шкіри, оздоблений аплікацією та вишивкою) знищені і викинуті на смітник. Викладач Олексій Кумецький збирав вироби народних ремесел і про те що у підвалі гуртожитку знаходяться предмети народного побуту волинян – ніхто і не здогадувався. Нам з студентами прийшлося відмивати їх від багаторічної пилюки і дещо вдалося повернути в експозицію.
Автентичні сорочки, рушники та інші текстильні тканини частково відреставровані. Мною було систематизовано та сформовано фонд волинських старожитностей у музеї, щоб зробити їх доступними для широкого кола глядачів, актуальними в сучасному життєвому просторі. Допомагала все організовувати лаборант спеціальності Войтичук Тамара Василівна (прати, прасувати, шити) та студенти Сиротюк Інна, Тимчук Аліна, Чавва Олена, Іващенко Ірина.
31.08. 2014 року приміщення коридору, аудиторії №32, №30 та музейний фонд були готові до прийому студентів нового набору і до роботи у новому навчальному році. Але розвішування картин, стендів та декоративних композицій продовжувалося по годині на день з 2.09.2014 по 25.09.2014. запросили майстра виробничого навчання Михальчука В.М. та двоє студентів спеціальності «Технологічна освіта», а один день (05.09.2014року), під час пар, зі студентами 3-А та 4-А курсів кріпив стелажі та розвішував бересту викладач Щурук В.Г. Постійно працювали студенти 4-А курсу Цісар Дмитро, Гаршаль Ігор; 3-А курсу Юрчук Андрій, Шилінговський Володимир, Склянчук Сергій, Федорук Максим.
14 жовтня 2014 року відбулося відкриття музейної етно-колекції в
присутності директора коледжу Савельєва М.Г., заступника міського голови Кулікової Л.В., викладачів та студентів. Вперше була презентована назва «Сигма», яка вибрана мною невипадково. Адже стилізований символ світоглядних уявлень українців, що найбільше зустрічається в орнаментиці усіх видів народного мистецтва – це знак гармонії і мудрості, а ще означає досконалий ритм, порядок та відродження.
У цьому ж році (2014) відбуваються екскурсії :
- для учасників засідання Ради директорів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації (16.10.2014р.);
- для учасників засідання ОМО заступників директора з гуманітарної освіти і виховання, методистів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації (12.11.2014р.);
- для керівників музеїв у школах Любомильського району Волинської області (12.12.2014р.);
- для вчителів ЗОШ №5 та учнів, учасників гуртка «Народознавець».
У цьому ж році музей відвідали: письменник Володимир Шовкошитний, гості КМЦ міста, вихованці ДХШ та інші.
За власною ініціативою організовую виставки та проводжу екскурсії для гостей коледжу персонально. За період діяльності музею тут побували визначні діячі науки і культури України, учителі регіональних методичних об’єднань, які відбуваються в коледжі та інші гості міста. Часто відвідують музей учні ДХШ та учні міських шкіл.
Працівники коледжу активно відгукнулися на мою пропозицію поповнити музей власними «скарбами». Так лаборант біологічного кабінету Савчук Тамара Володимирівна подарувала чоловічу сорочку (батькову) та спідницю. Викладачі Сурмик Світлана Сергіївна – мамину вишиванку, Токарєва-Осмолкова Тетяна Миколоївна – шматок домотканого бабусиного полотна з ниток ручного виготовлення. Студент Шилінговський Володимир(нині випускник) – цілу колекцію давніх речей з родинної хати в селі Заріччя, студентки 3-А Боровська Ольга та Будимко Софія – глечики чорнодимленої кераміки.
Наш музей є осередком освіти і виховання студентської, учнівської молоді, формування в неї національної свідомості, естетичного смаку. Як значний культурно-просвітницький центр музей сприяє вивченню та збереженню народного мистецтва рідного краю.
Нині музей успішно функціонує, стає ефективною базою для спілкування, джерелом культурно-освітнього процесу, це живий організм у процесі пізнання (а не лише сховище), наші завдання – нові завдання. Одне з них – розширення сфери освіти на основі музейної педагогіки,
З повагою Леся Мартинюк