Пам’ятною подією у мистецькому житті викладачок ВВПК ім. А.Ю. Кримського, - Лесі Мартинюк та Оксани Білик,  стало знайомство з Щецинським відділенням Об’єднанням українців у Польщі та участь у Міжнародному конкурсі на найкращу писанку виконану у традиційній техніці, яка принесла перемогу -  дипломи ІІ та ІІІ ступеня. Конкурс проводиться вперше  для доброї слави та висвітлення розмаїття та багатогранності християнської духовності, яка є прагненням прекрасного, досконалого, вічного.

Містком спілкування з українцями у Польщі став Волинський обласний осередок НСНМУ. Пані Орися Щур запропонувала взяти участь у конкурсі і вела перемовини з організаторами. Учасниці конкурсу вдячні Івану Сирнику – голові Щецинського відділення ОУП та високоповажному і компетентному журі у складі: Малгожати Махалек, Кристині Мілевській, Андрію Вонторському, Юрію Гелю.

         «Для нас, участь у конкурсі за кордоном, це велика відповідальність, коли потрібно презентувати народне мистецтво, а за плечима у тебе вся Україна», - ділиться враженнями пані Леся.

«А також показати свій хист та вміння як приклад для підростаючого покоління, наших вихованців-студентів», - додає пані Оксана.

Ось чому напрошуються слова В. Скуратівського «По тому, як ми будемо оберігати свої кращі традиції минулого, наступні покоління не тільки оцінюватимуть нас, але й збережуть наші сьогоднішні набутки, які згодом також стануть традиціями".

Символи на авторських писанках Лесі Мартинюк: «зірка», «грабельки», «вербові гілочки», «сосонка», виконані за мотивами стародавніх писанок з Холмщини, восковим письмом на курячих яйцях. За основу взято основні знаки з писанок, які зберігаються вдома від бабусі чоловіка - Градюк Марії Іванівни (1906 року народження) та від мами чоловіка -  Градюк-Мартинюк Євгенії Миколаївни (1936 року народження). Бабуся та мама народилися в селі Уханька, гміна Дубенка, Холмського повіту, Люблінського воєводства. Сім’я переселена в Україну під час операції «Вісла».

Писанки Оксани Білик створені як результат досконалого вивчення колекції автентичних зразків місцевого музею, яка має у своїй збірці стародавні холмські писанки. Авторкою інтерпретовано рідкісні символи псанкарського письма: «ружа», «сорокаклин», «вітрячки», «сигма», «тригвер»

Приємо, що писанки народних майстрів з Волині Оксани Білик та Лесі Мартинюк відзначені високими нагородами та цінним подарунками. Альбом «Депозити пам’яті» в якому прекрасно подано колекцію вишивки із зібрань Щецинського відділення Об’єднання українців у Польщі, сподобався нашим студентам і стане в пригоді при вивченні витоків народного мистецтва.

З повагою Леся Мартинюк