Доля, якою вдоволений!
Такими є слова пісні про те, що люди діляться тим, чим наповнені! Свята правда! 13 листопада ми з Ольгою Вітрук зорганізували зустріч студентів 4-Т з випускником коледжу, тепер викладачем, професіоналом з інформаційних технологій та досі "закоханим" у трудове навчання Андрієм Миколайовичем Назаровим. Теплі спогади про навчання у самій крутій, першій групі "трудовиків", яка вибудовувала теперішні майстерні виробничого навчання, про період, де конспекти писалися від руки, де мати першу "моторолу" могли не всі, де болгарка була великою рідкістю, але вирувало студентське життя на повну, бо поряд завжди були рідні, друзі, чудові викладачі, які дали старт подальшому професійному самовизначенню. Думка про те, що треба самому прикладати зусилля для досягнення мети життя і, власне, мати цю мету була доказовою практичним досвідом Андрія Миколайовича: школа с.Овадне, ліцей 3 Володимира(на той час), ЗЗСО гімназія 7.
Було цікаво! Було мудро!
Але коли пішла мова про бренд "золоті коні" як мрію дитинства, то це перевершило всі сумніви студентів щодо їхнього
майбутнього.
У нього це просто: осідлавши Грацію чи Ельзу кайфувати свободою!!!
Разом з дружиною Ольгою допомагають всім бажаючим отримати порцію щастя!
В своїй власній домашній майстерні Андрій Миколайович творить магію токарства, бо завжди допоможе тим, хто цього потребує.
Ось так, пишемо долю з Божою поміччю, досягаємо цілей життя, радіємо, ділимося з підростаючим поколінням важливим секретом: твоє щастя в твоїх руках!
Тепла серцем зустріч з моїм студентом, бо двох братів Назарових мала за честь навчати. Радію, що їхні батьки виховали у них найцінніші моральні чесноти: людяність, гідність, порядність.
Андрію Миколайовичу, будьте благословенні Богом щодня! Щастя вам і вашій родині!
Сердечно дякуємо нашим захисникам за щастя жити, творити, вчитися!
Дякуємо Богу за його опіку над нами!
Хай доля кожного вимальовується кольорами добра, любові, честі, гідності, людяності!











