ВІД ПЕРШИХ КРОКІВ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ВИЗНАННЯ: ПЕРША ПРЕМІЯ У КОНКУРСІ «ЛІДЕРИ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ»

Професійні здобутки викладачів — це не лише результат особистої праці, а й свідчення розвитку освітнього закладу, його цінностей, педагогічних традицій та готовності відповідати на виклики сучасності.
Я, викладачка Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Валентина Володимирівна Залуніна здобула ПЕРШУ ПРЕМІЮ у Всеукраїнському фаховому конкурсі «Лідери освіти та культури» (м. Київ, 22 жовтня 2026 року).
 Відзнаку присуджено за авторську розробку циклу арттерапевтичних занять «Конспекти арттерапевтичних занять. Нейрографічне малювання для людей з інвалідністю».
Ця нагорода має особливу цінність, адже за нею стоїть багаторічний досвід педагогічної, мистецької та волонтерської діяльності, шлях професійного пошуку, експериментування та переконання в тому, що мистецтво повинно бути доступним кожному.

Історія цієї діяльності бере початок із ініціативи, яка свого часу стала важливим поворотним у  моєму професійному житті.
Саме Олена Павлівна Пелех, яка на той час обіймала і обіймає посаду заступника директора коледжу з виробничої практики, запросила мене долучитися до нової громадської ініціативи.
Під час однієї з розмов Олена Павлівна розповіла про громадську організацію «Берег Надії», яка об'єднує молодь і дорослих людей з інвалідністю. Її очільниця, на той час, Світлана Федорівна Янущиц   прагнула створити простір, у якому ці люди могли б спілкуватися, розвиватися, навчатися, творчо самовиражатися та відчувати свою потрібність суспільству.
Тоді проблема соціальної ізоляції молоді з інвалідністю після досягнення повноліття була особливо відчутною. Після завершення навчання у спеціалізованих закладах багато молодих людей втрачали можливість систематично брати участь в освітньому, культурному та громадському житті.

Громадська організація на волонтерських засадах намагалася змінити цю ситуацію. Виникла потреба у фахівцях, які могли б проводити заняття з образотворчого та декоративного мистецтва.
Так розпочалася співпраця моя з «Берегом Надії». Разом з Оленою Павлівною Пелех ми стали одними з тих педагогів, які прокладали першу стежку до мистецької освіти та творчої самореалізації людей з інвалідністю.
На той час 2011 р інклюзивна культура лише починала формуватися, суспільство поступово переосмислювало ставлення до людей з інвалідністю, а досвід такої педагогічної роботи здобувався переважно практичним шляхом.
Це була діяльність, побудована на добровільності, людяності, професійній відповідальності та щирому бажанні допомоги. 
Від волонтерської ініціативи до системної арттерапевтичної практики.

Минуло чимало років. Україна зробила важливі кроки у напрямі захисту прав людей з інвалідністю, розвитку інклюзивної освіти, соціальної інтеграції та безбар'єрності. 
Змінилося суспільне ставлення, з'явилося більше можливостей для участі людей з інвалідністю в освітньому, культурному та громадському житті.
Водночас потреба в доступних творчих практиках, емоційній підтримці, спілкуванні та самореалізації залишається актуальною.
Багаторічний досвід роботи дав змогу мені перейти від традиційних занять образотворчим мистецтвом до розроблення авторських арттерапевтичних практик із використанням різноманітних художніх технік.
Кожне заняття має власну тему, художнє завдання, методичну послідовність і адаптований підхід до можливостей учасників.
Особлива увага приділяється доступності творчого процесу, індивідуальному темпу роботи, розвитку дрібної моторики, координації рухів, сенсорного сприйняття, уяви, уваги та емоційного самовираження. Важливим є не лише кінцевий художній результат, а передусім сам процес творчості, можливість кожного учасника бути активним, самостійно приймати рішення, експериментувати з матеріалами та відчувати задоволення від власних досягнень.

Отримання Першої премії Всеукраїнського конкурсу «Лідери освіти та культури» — це не лише особисте професійне моє досягнення.
Це також визнання важливості мистецько-педагогічної діяльності, спрямованої на створення доступного творчого середовища для людей з інвалідністю.
Представлений на конкурс авторський цикл занять із нейрографічного малювання є результатом тривалих спостережень, практичної роботи, пошуку доступних методів і творчих підходів. У ньому поєднано педагогічний досвід, знання художніх технік, принципи індивідуалізації та прагнення зробити творчий процес доступним для кожного учасника.
Ця нагорода засвідчує, що досвід, який розпочинався колись із волонтерської ініціативи, сьогодні набув методичного оформлення та отримав визнання на всеукраїнському рівні.

Окремі слова вдячності хочеться висловити Олені Павлівні Пелех, яка свого часу повірила в цю ідею, підтримала ініціативу та відкрила можливість долучитися до важливої суспільної справи. Саме з її запрошення розпочався шлях, який згодом переріс у багаторічну педагогічну та громадську діяльність.
Вдячність також Світлані Янущиц та всій спільноті ГО «Берег Надії» за небайдужість, довіру, співпрацю і можливість бути
частиною справи, у якій мистецтво допомагає людям відкривати власний потенціал.
Сьогодні ця діяльність продовжується завдяки Олені Кандибі, зокрема в межах проєкту «Школа самостійності», який реалізується за підтримки фінського фонду Abilis. Нові творчі зустрічі, майстер-класи та авторські методики розширюють можливості учасників для розвитку, спілкування та самовираження.
«Мистецтво не має обмежень, адже його справжня цінність вимірюється не досконалістю створеного образу, а можливістю людини відчути себе творцем, повірити у власні сили та бути почутою».
 З повагою Валентина Залуніна