Перлинки професійної майстерності
«Учителями повинні бути люди чесні, діяльні і працьовиті; не тільки для годиться, а й насправді вони повинні бути живими взірцями чеснот, що їх вони мають прищепити іншим. (Ніщо удаване не може бути тривалим).» - так стверджував видатний педагог Я.А. Коменський.
Як визначитися у професії, набути професійних умінь та навичок, самоствердитися та стати майстром педагогічної праці?
Одним із дієвих шляхів набуття та підвищення педагогічної майстерності є зустрічі із вчителями – практиками, які є зразками, перлинками у педагогічній діяльності. 2 листопада у гості до студентів відділу «Початкова освіта», груп В і Г, на запрошення методиста Лідії Катинської завітали: Валентина Геннадіївна Адамчук – вчителька ЗОШ I-III ст.№1, голова методичного об’єднання школи, випускниця коледжу 1988 року; Стукова Вікторія Анатоліївна - вчителька ЗОШ I-III ст.№ 2, випускниця коледжу 2003 року; Місюра Наталія Миколаївна - вчителька ЗОШ I-III ст.№ 2, випускниця коледжу 1998 року. Професіонали своєї справи, досвідчені, педагогічно грамотні, поціновувачі своєї професії, успішні, роботящі, красиві та сучасні – ось такі чудові вчителі, наші випускники прийшли до студентів четвертого курсу з метою поділитися з ними секретами педагогічної творчості. Про способи педагогічної взаємодії вчителя з учнями першого класу, способи утримання їх уваги протягом уроку, креативні підходи до відбору навчальних завдань, власні вірші – фізкультхвилинки, «чарівний мішечок» доцільних засобів розвитку кисті руки першокласника розповіла Валентина Адамчук. Танцювали, про зовнішній вигляд вчителя міркували, як правильно конспекти писати згадували, творчі завдання виконували, математику і рідну мову повторювали студенти разом із Вікторією Стуковою. А Наталія Місюра переконувала всіх як важливо грамотно на дошці писати, виразно говорити і читати, помилки «хитро» виправляти, кожен урок творити, вчити дітей у класі між собою дружно жити.
Зустріч вдалася, та так, що сердечними тривалими оплесками студенти дякували вчителям за їх цінні поради, доброту сердець та високий професіоналізм!
Милуючись цим дійством, я раділа: добре ми в нашому коледжі працюємо, навчаємо, виховуємо. І дай нам Боже не згубити наш творчий потенціал. Адже
«Вчительство - велике діло любові, терпеливості й абпегації» - писав Іван Франко. Хто не усвідомлює значення своєї професії, не цінує її високо, той небагато зробить як учитель, тобто не виконає свого призначення вчителя і людини, а, отже, не виправдає свого існування. Пам’ятаймо про це!
Лідія Катинська – методист