Твоя людська громадянська душа

Саме за такою темою, 28 вересня 2016 року, у день народження відомого українського педагога, Добротворця, гуманіста, вчителя – Василя Сухомлинського, була чергова зустріч за філіжанкою кави у коледжанському саду викладачів, працівників коледжу, студентів, гостей із «Берегу надії» - великої родини, яку об’єднала любов до рідної землі, рідної України. «Є ідея, яка сильніше від усіх інших цінностей і багатств облагороджує наші душі – це ідея вірності своїй землі, своєму народові, своїй Вітчизні», - писав В.Сухомлинський.  «Для кожного з нас Вітчизна починається з чогось маленького, ніби незначного, непримітного; в життя кожного з нас назавжди, до останнього нашого  подиху входить щось єдине і незмінне, як любов Матері, її ласкавий дотик, як рідне слово, як рідна хата, як рідна стежина у рідному краї».

Розмірковували, гомоніли, декламували, разом із студентами I–А та їх куратором – Лесею Мартинюк малювали,  слухали скрипку, яка у руках майстра гри на музичному інструменті -  викладача  Лілії Іванової, дарувала нам композицію «Пісні таємного саду». Звучала бандура і витьохкувала соловейком про красу волинської землі  у вправній грі юних бандуристок під керівництвом Єлизавети Кумецької,  співали про Україну разом із Лілією Мельник та Тетяною Табаченко. Також ми всі  аналізували сердечні педагогічні тези із творів В.Сухомлинського від кандидата педагогічних наук Олександра Юринця, творили картину «Дерево життя» у тренінгу із Оксаною Білик, насолоджувалися гармонією гри на саксофоні Григорія Подзізея,  і разом із членами секції педагогіки і психології НСТ: Буковською М., Грицанчук Н., Попик А., Веремчук М., Базиленко Т., Ослюк Н., Поліщук І., Причепою М., Пасічко А., Просіцькою Н., Нехаєм Д., Бохонським О., Палійчуком М. під керівництвом Лідії Катинської, які зорганізували це свято,  переконувалися у правдивості громадянської позиції видатного педагога для кожного з нас: «Сенс виховання у тому, щоб формувати у кожного з нас, а найбільше у молодого покоління, ідейні  переконання – особисте ставлення людини до святинь Вітчизни: рідної землі, її свободи і незалежності, честі і гідності, героїчного минулого і величного сьогодення», адже «Є у нашому житті святині, які ні з чим не можна порівняти. Це: Україна, вірність та відданість рідній землі, де ти народився, і осмислив сам себе, тому народові, який зростив тебе. Немає нічого дорожчого за рідну землю. В ім’я щастя рідної України, її незалежності, справжня людина без вагання віддає своє життя, тому що життя без щастя, незалежності  рідної землі – це не тільки горе а й ганьба.»

Ми бажали один одному і всім, хто був з нами,  Добра і Миру та завершили зустріч піснею про українську блакить:

«Українську небесну блакить

Цілую і благословляю,

Хай ніколи тебе не болить

Твоє серце, мій краю!»

Віримо, що така щира, невимушена розмова принесла багато користі і варто щоб такі зустрічі об’єднували всіх освітян, адже педагогічні настанови Василя Сухомлинського актуальні сьогодні, як ніколи!