Стрітення - свято християнське і народне: дві зустрічі, дві філософії, дві мудрості

Ось і Стрітення прийшло. Землю снігом замело.

Та душа уже співає! Все одно весну чекає!

Прилучення молоді до традицій та звичаїв народу – це невичерпна мудрість життя. 15 лютого ми: студенти 2О, 1Р, 3Б, 3Р та викладачі коледжу: Катинська Лідія, Подворнюк Ольга, Лахманець Тетяна, Гудим Ольга, Поліщук Ігор зініцюювали зустріч Весни та екологічну акцію «Жменька». На початку дійства Л.Катинська розповіла історію Стрітення: «На сороковий день по народженню сина Божого, принесла  Марія-мати в храм святого свого сина. В побожності, в покорі до Божого Закону, Марія принесла дитя до праведного Симеона. В похилих літах, він хотів лиш одного: дожити до Стрітення Первістка Бога. Сповіщений Духом Святим: Симеоне, не вмреш ти, зустрінеш ти сина земного! Узяв Симеон Ісусика в руки, воздав хвалу Богу,  із радісним духом: «Ось очі мої побачили Спаса, піти я готовий з життя цього часу».

На Стрітення люди йшли до церкви і святили свічки, які потім називали стрітенськими, «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому. Коли була страшна негода, то запалювали цю свічку, і вона оберігала від біди і лиха.  Святили на Стрітення крім свічок ще й воду. Ця вода вважається цілющою. Її набирали у невживану посудину і зберігали за образами цілий рік. Вона допомагає від усяких хвороб, нею благословляли синів на службу і будь-кого у далекі небезпечні мандрівки. Нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовисько, домашню птицю та бджіл.

Разом із пробудженням природи від зимового сну, на нашій землі, в Україні починається цикл весняних свят. Ці свята пов'язані зі стародавніми віруваннями та звичаями. Народ у своїх казках та легендах створив гарний  образ Весни, файної молодої дівчини, з вінком квітів на голові, її закликають піснями-веснянками. Ми всі дружно вивчили закличку:  «Пташок викликаю із теплого краю. Летіть, соловейки, на нашу земельку! Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки» і попросили Весну швидше потішити нас весняним теплом. Напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок – жайворонків. Люди вірили, що птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють люту зиму. А називали випечених пташок «жайворонками», бо за давніми легендами ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає, що вже прийшла весна! Так як зима ще владарює, то ми зробили годівнички і кожен, взявши жменьку зерна, подарував пташині. А годівнички ми розвісили у коледжанському саду. Веселі, радісні і щасливі ми повернулися на лекції, а за вікном виспівують пташки, ніби дякують нам всім за жменьку Добра! Примножувати традиції народу – то благородна місія життя.

Ось так, в красі земній, Богом даній, приходить до людей Весна.

В якій наші надії.  Сонце Миру і Добра!

Стрітення - свято християнське і народне, дві зустрічі, дві філософії, дві мудрості.

Святкуйте Стрітення з новою весною в серці, величайте Господа, творіть Добро!

Лідія Катинська, викладач-методист

Всього оцінок: 76

Коментувати

Залишіть свій коментар або запитання і ми обов'язково Вам дамо відповідь